коли є губилося в нема
видиме в прихованому
життя в темноті печалі
і образ перетворювався в тінь
а відчуття що зараз впадеш
стискували до задухи
Бог тихо відчинив двері
Галина Мирослава
Тихо відчинив
Читайте також
У світ
папір проривається з мушлі земного життя з глибокої ванни куди опускається тіло човном вибираєшся
До неба
Нещодавно у своїй поштовій скриньці .gmail виявила кілька дубльованих листів, які пошта перенаправила до спаму, давно ж я туди не заглядала… Наводилось пояснення, чому листи відразу потрапили саме туди. Причина — адресант. Набрала…
На пальчиках завмерлих…
Якось поглянула на «Зиму» художника Степана Нечая, відомого передусім своєю діорамою «Зборівська битва», йокнуло серце — перед очима постала балетна сцена: балерини дерев танцюють при наглухо закріплених ногах… Потекло: не встигло віршем розлетітись листя не встигло щедро вимостити шлях як сніг упав