Картина з сайту – Як художники без освіти підкорили світ Казка ”Три сини” у відеоформаті – Текст і відео разом – Три сини. Мала сторінка P.S. Щира подяка ”Малій сторінці” за відео й друк тексту моєї давньої казочки, написаної жартома для власних дітей десь до 1995 року.
(«Черевики» (A pair of shoes) Вінсента ван Гога) От зробила аудіозаписи: Сяй і Сяя. Мала сторінка — P.S. Середечно дякую ”Малій сторінці” за відео.
Полотно Ігоря Гусєва морозиво хмар поїдає смакуючи вітер пишніє повітря надлегкістю повнячи день несе прохолоду миттєву та танучу (літо) вистрибує серце бажанням знов жити над смерть морозиво хмар розморожує тішишся гріє морозиво хмар білопіниться прошу бери із присмаком щастя і післясмаком віри з обіймами радості ніжності і доброти […]
Полотно Осипа Майданюка а ліс що не заривається у мовчання нікОлечки кожнісіньку промову викохує вибіркОво погілочкОво мовою притаманною лише його серцю лівідкОлечки реберце за реберцем у висоту пішов […]
Світлина. Pinterest Мала сторінка. Франя Франківна Ми звертались до неї лише так: Франя Франківна. До інших сусідів звичніше: Ірка, пані Ганя, баба Міля, тітка Оля, дід Панас. Лише пані Франю називали по батькові. Згодом, коли до нашого будинку підселилась Феофана Францівна, ім’я якої за кілька днів ми спростили до Фана, часом у нас виривалось замість […]
Художник Леонід Ліманенко […]
Художник Володимир Микита Бабине лихо (Мала сторінка) P.S. Сердечно дякую ”Малій сторінці” за відео, дуже приємно знати, що у казки є слухачі й читачі.
Записую для своїх онуків. Голос трохи хрипкий, але іншого нема 🙂 Рудик (Мала сторінка) P.S. Уже й відео з’явилось. Дякую, редакціє ”Малої сторінки”
Солдатський сон поміж загравами крізь дим і крізь пітьму йде в безмір кільчик сну поза тремтіння лишає болі і вогні і тління співбути з вічністю хоч мить на цій землі […]
усе що є за мить збуває розплющиш очі вже й нема час твій до подиху стискає війна . ані паркану ні обійстя ані води ані хлібця збуло пішло під попелища аж до останнього рубця . але що було не збуває в тобі воно крізь яв живе заплющиш очі жаль без краю невідь чому кудись все йде . […]