Не впасти б так, щоб перекрити шлях,
Вже краще попелом розсипатись довкола,
Або на звуки розлетітись мови,
Яку душа збиратиме в слова
Де б не була.
Не впасти б так, щоб перекрити шлях,
Вже краще попелом розсипатись довкола,
Або на звуки розлетітись мови,
Яку душа збиратиме в слова
Де б не була.



Рядки народились у момент першого погляду на подану картину відомої української художниці Олесі Джураєвої. Власне слово «навсерце» відразу набрала в інстаграмі, але перед натисканням «готово» воно мені здалось не зовсім відповідним для сторіз, тому змінила на «крім». А вже сьогодні «і з хрестиків» змінюю на «та з хрестиків», також залишаю «навсерце». Сурове полотно куди не йдеш сурове полотно
Читати →