Блукання (ГалинаМирослава)

Блукання . ліхтарями дерев починається здалеку ліс за верхівками крон коронують гетьманів над долом ти заходиш луною і шурхіт й дрижання і тиск болотистих утопій які поглинають і стогін   за репризами чорних реприз погляд вгору над шляхом униз . ліхтарями дерев починається здалеку ліс у напів темноті хтось блукає від дому додому і відомо […]

/ / / /
Читати далі

Нота МІ (ГалинаМирослава)

З етюдником у руках . Нота мі – до ре доречно було б але я не можу без мі коли навколо все міниться з вибухами й без коли міньмА* залишається лише міраж до неможнісенько знеможнісенько до стану коли потребуєш переходу до світла без жодної чорної клавіші   (ГалинаМирослава) — * Міньма – в обмін

/ / / /
Читати далі

Лю і Ля (ГалинаМирослава)

Якось матуся повідомила милій донечці Людмилі, Люді, Люсі, що в Китаї, країні, де дуже багато людей, жив колись імператор Лю Да, який походив з роду Лю. Його батько теж був Лю, а діда звали ще цікавіше — Лю Сю. Всі сини Лю Да також до імені додавали слово Лю. І спадкоємцем Лю Да згодом став […]

/ / / /
Читати далі

Дощ (ГалинаМирослава)

З етюдником у руках –Дощ . а дощ говорив одверто як і ти так само вільно самовільно змушуючи хвилі відчутні в усьому підійматись пінитись опускатись загортати й відпускати проникати крізь усе помітно й непомітно тілесне й безтілесне особливо вперто крізь те що стоїть на заваді  мовби води навколоплідні  створені задовго до твого народження на землі […]

/ / / /
Читати далі

Чорний лелека (ГалинаМирослава)

З етюдником у руках – Чорний лелека – відчуваючи тривогу за майбутнє він озираючись летів долу . (лише поезія подарована небу залишалася там аби дай Боже колись могти знову піднятись) . наближався леле чорним відрізком тіла з червоними краями початку й кінця про застережні знаки яких заведено згадувати лише по ночах . поміж розкритими як […]

/ / / /
Читати далі

Підвісний міст (ГалинаМирослава)

Підвісний міст – у твоєму серці  він мав би бути над а залишиться під на вагах уваги поміж початком і кінцем вдаряючи щоразу сигнальною нотою мі перед розгойдуванням і видохом щасливого фа наприкінці він мав би бути але над залишаєш лише те на що можеш опертися  (ГалинаМирослава)

/ / / /
Читати далі

Любов (ГалинаМирослава)

З етюдником у руках – ЛЮБОВ – а та що перестріває зненацька не питає нічого байдужа до твого віку часу місця можливостей її не цікавлять твої обов’язки й зобов’язання що було і що є їй все одно за кого й за що ти чіплявся раніше чому служив і кому себе присвячував вона залітає у твоє […]

/ / / /
Читати далі

Закони (ГалинаМирослава)

З етюдником у руках – Закони Найприродніше то ходити на чотирьох так вчить фізика тіла добровільне повзання ніколи не триває довго якщо ти бачиш хоч одного хто ходить так чи інакше а підіймешся ведений бажанням стати щасливішим і випростаний уявою що дозволяє будь-які рухи включно з польотами тіло слухняне піддасться може й побіжиш  (великі птахи […]

/ / / /
Читати далі

Відображення (ГалинаМирослава)

З етюдником у руках *** ВІДОБРАЖЕННЯ світло на ліс блимнуло у воді заграло братИ поруч здалося   бра-бра-бра кров’ю по тілу зажебоніло  добре як гілля шелеснуло і тут же від обрАзи найтихший звук промовк бражухою у голову вдарило ножем по кільцях лише відображення на воді як у книгах з історії (ГалинаМирослава)

/ / / /
Читати далі