Від М до Я (“Викрутасик”)

Радію друку в інтернеті другої книжки абетки “Викрутасик”  – на “Малій сторінці”. Тріньки рядочків звідти: 8.    У Увесьденички* аж до ніченьки, Поки ще не втомились віченьки, Діти бавились на удвір’ячку**, У садочку і під узгір’ячком***, Пропустили обід уденішній****, Уминають тепер вечерішній***** – 10.  Х Коник Хильцем*, хильці* хтось стрибав, Аби ти не бачив. Він ховав своє лице У траву. Одначе  Хилиталася трава […]

/ / / /
Читати далі

Абетка “Викрутасик”

Хдожник – Марія Примаченко. “Галочка літає, господаря шукає” —————————————————————————————————————————————– Зустрічайте першу книжку абетки “Викрутасик” на “Малій сторінці”. Галина Мирослава Для сімейного читання. Дошколярикам старшого віку. Абетка (ігрова) “Викрутасик” з присвятою жартолюбчикам у двох книжках: I. Від А до Л (16 літер); II. Від М до Я (16 літер, без м’якого знака). (Дітям сумуватим не варто […]

/ / / /
Читати далі

Словник і слово

Коли береш до рук словник, щиро думаєш, що писала його людина освічена, відповідальна й далекоглядна, бо працює зі словом… Сьогодні один народний російський вислів, де йдеться про українців, з книги “Пословицы русского народа” Володимира Даля (1801—1872), заскочив мене настільки, що змусив прочитати трохи більше зібраних Далем, автором словника російської мови (у першому варіанті “Словаря великорусского […]

/ / / /
Читати далі

Оповідання “Вперед” (ГалинаМирослава)

Дощ вперто довжив дні. Ця фльора[1], ця безперестанна капанина з неба, змінювала напрям своєї косості, інколи підлаштовувалася під попутний, часом під супротивний вітер, почасти йшла майже прямо, але все одно не переставала мучити котрий день. Здається, природа хоче притиснути кожну істоту до землі, щоби та не сміла підняти очі, метнутись увись, лише бажала якогось укриття, […]

/ / / /
Читати далі

Харківський кубофутурист Владислав Цибіс

Галина Мирослава Харківський кубофутурист Відомий американський художник польського походження Болеслав-Ярослав Цибіс (Цибис), один з яскравих діячів українського літературно-художнього авангарду в Харкові у 1914 – 1919 роках, народився 6 червня (за старим стилем 23 травня, іноді пишуть дату: 23 липня) 1895 року в Масандрі, Крим, у римо-католицькій сім’ї Франца Цибіса (помер художник у 1957 році в […]

/ / / /
Читати далі

Дитяче оповідання “Білий”

Якось Добромисл, якого мама кликала Добриком, а тато — Мисликом, попросив свого білявого діда пояснити, чому дідусь такий білий. Дідо розправив вуса, аж висвітлилась білина під ними, й почав: — Народився я в селі, що називалось Біла. В Україні багато сіл, які мають таку назву або трошки довшу, як от: Біла Криниця, Біла Гора, Біла […]

/ / / /
Читати далі

Репутація

Тебе розбудили. У повітрі привидом зависла ніч. Густа. Тисне. Не чорна, не сіра, скоріше — темно-сива. Хоча що з того — ти все одно не знаєш куди себе подіти у цій терпкій тмосивості*. Тобі давно пора звикнути. Ти б мав якось по-іншому жити по ночах, знайти якийсь вихід. Ти ж знаєш, що твоє хропіння нестерпне. […]

/ / / /
Читати далі

Казочка “Капелюх”

Якось маленькому хлопчикові Дарію подарували незвичайний доморобний солом’яний капелюх, хоча здогадатись про незвичайність було б важко — капелюх як капелюх. Мав він тулію* заввишки два вказівних* пальці й криси* — два підмізинних* пальці. Поля з боків по краях на пів мізинця вигинались вгору. Капелюх не змінював колір і не дуже вирізнявся з-поміж інших брилів. Але той, […]

/ / / /
Читати далі

Дитяче оповідання “Язичок”

Юрасику скоро буде три роки. Він уміє одягати штанці, защіпати светрик і навіть взувати кросівки. Але сьогодні йому не вдається. Мама хоче допомогти, однак хлопчик відмовляється. Тоді вона каже: “Поправ язичок”. Юрасик відкидає кросівки вбік і біжить до лазнички, хапає ослінчик за ніжку, підсуває його ближче до стіни, аж до самого дзеркала, стає на нього, […]

/ / / /
Читати далі