Велоцираптор (ГалкаМир)

Велоцираптор Раптом велоцираптор*  Сів на велосипед, — Велку, — він рикнув голосно, — Вези мене хутко вперед. Велко не знав, що думати. І говорити не вмів. Але проїхатись вправно Сам, безумовно, хотів. Хоч у пустелі Гобі Важко — там скрізь пісок, Він не кричатиме: “Пробі”. Він не зупинить крок. Він повезе мисливця Швидко все далі й далі. Тільки нехай навчиться Крутити […]

/ / / /
Читати далі

І ти йтимеш (ГалинаМирослава)

і ти продираючись йтимеш крізь час що висаджує деревами ряди хвилин (кожному свої) вздовж дороги пізнання що завжди голітиме наче маківка новонародженого освітлюючи поки йтимеш і тягнутиме до сонця любов’ю густіючи від тіней від переплетень і скручення доль кількості нових пагонів і шрамів о DOMINUS о RERUM йтимеш і перебиратиме вітер струнами ребер і сльозами […]

/ / / /
Читати далі

Галина Мирослава ,,Сомнологи”

Сомнологи  (посилання на сайт “Мала сторінка”) Схвильований Олько, старший братик Михасика, вривається до кімнати, де зібралась уся родина, й голосно повідомляє, що знає, хто такий експрезидент: — Експрезидент, — Олег гордо підіймає голову, — це попередній президент. Михайлик замислюється на хвильку, бере в руки свій екскаватор і здивовано питає: — А мій екскаватор колись возив каву? Мама […]

/ / / /
Читати далі

Слухаєш (ГалинаМирослава)

І знову розмови з собою. З нотатником у руках Слухаєш  ………………………………………………………………………Пусти уха меже люде, чимало почуєш.                                                                                     […]

/ / / /
Читати далі

Блукання (ГалинаМирослава)

Блукання . ліхтарями дерев починається здалеку ліс за верхівками крон коронують гетьманів над долом ти заходиш луною і шурхіт й дрижання і тиск болотистих утопій які поглинають і стогін   за репризами чорних реприз погляд вгору над шляхом униз . ліхтарями дерев починається здалеку ліс у напів темноті хтось блукає від дому додому і відомо […]

/ / / /
Читати далі

Нота МІ (ГалинаМирослава)

З етюдником у руках . Нота мі – до ре доречно було б але я не можу без мі коли навколо все міниться з вибухами й без коли міньмА* залишається лише міраж до неможнісенько знеможнісенько до стану коли потребуєш переходу до світла без жодної чорної клавіші   (ГалинаМирослава) — * Міньма – в обмін

/ / / /
Читати далі

Лю і Ля (ГалинаМирослава)

Якось матуся повідомила милій донечці Людмилі, Люді, Люсі, що в Китаї, країні, де дуже багато людей, жив колись імператор Лю Да, який походив з роду Лю. Його батько теж був Лю, а діда звали ще цікавіше — Лю Сю. Всі сини Лю Да також до імені додавали слово Лю. І спадкоємцем Лю Да згодом став […]

/ / / /
Читати далі

Дощ (ГалинаМирослава)

З етюдником у руках –Дощ . а дощ говорив одверто як і ти так само вільно самовільно змушуючи хвилі відчутні в усьому підійматись пінитись опускатись загортати й відпускати проникати крізь усе помітно й непомітно тілесне й безтілесне особливо вперто крізь те що стоїть на заваді  мовби води навколоплідні  створені задовго до твого народження на землі […]

/ / / /
Читати далі