Тиша-ти́шенька легенько
Теплом дихає стихенька.
Здається, що горнеться,
А тіка, як горлиця.
З ляском крил понад землею,
Лавірую і я з нею,
Вгору йду, та не високо.
Тиша-тишенька нівроку
Стереже від мене дім —
Інший час панує в нім.
Галина Мирослава
Пошуки тиші
