Чогось так хочеться переглядати та прослуховувати, коли можливо, старі платівки. …………. Краса!
Ім’я ЕКО, Едвард Козак, асоціюється з мистецьким доробком (картини, карикатури, скульптура, шаржі), однак Едвард був також письменником, на його слова написане ,,Танго”, записане в 1950-х в Канаді. — Еко або Мамай, Майк Чічка (3 лютого 1902, село Гірне, Львівщина — 22 вересня 1992, Детройт) — український карикатурист, гуморист, художник, письменник, іконописець, редактор і видавець.
Старі платівки послухати вдома без відповідних пристроїв, дивним чином збереженим, практично неможливо. Дідо колись тримав платівки початку минулого століття, випущені до Другої світової війни, на стриху, не для кожного ока. Різкі зміни погоди знищили їх, вони потріскались. Зараз я шкодую, що не сфотографувала до того, як викинула їх багато років тому. Сьогодні завдяки колекціонерам, дослідникам, […]
26 жовтня я знову поверталась до своєї школи, яка святкувала своє перше п’ятдесятиріччя, щоб побачити тих, кого ще можу застати серед живих. Час жалю не має, досить багато з вчителів, дорогих серцю, давно за межею цього світу, туди пішло і кілька випускників мого року. Урочиста частина відібрала в мене дар мови… Пригадую, скільки серця намагались […]
Не впасти б так, щоб перекрити шлях, Вже краще попелом розсипатись довкола, Або на звуки розлетітись мови, Яку душа збиратиме в слова Де б не була.
Правила тримають у рамках. А ти не витримуєш навіть одягу, що стискує. З тебе тече: стрічає осінь м’яко листям та гостро ліктям вечорів… Ти знаєш, що кожний, хто по вуха у правилах, викреслить, розсміється, якщо не в очі, то поза. Тут же множина. Однак серце не погоджується, воно боїться твоєї зради, воно кричить: ,,Ліктям, як листям, […]
(Малюнок з підручника http://subject.com.ua/textbook/nature/2klas/5.html) руки вулиць з пальцями будинків лікті перехресть біжиш чи йдеш у зіницях зовсім мало неба алгоритмам віддається честь шоста встати сьома на роботі о десятій кава і бігцем вітер дощ а ти сидиш як в доті глухо в серці темп темп темп вигасаєш чуєш запах диму звуки поїздів туди-сюди ти маленька зладжена […]
пам’ятники на площах на цвинтарях на городах як нагорода чи вияв любові часом закинені в ями (я… ми нагадуванням всі теж там будемо) безкутні чи гострозубі симетричні та по-різному викручені у формі земної кулі та стесані аж до куль що влізають у дуло гармати з граніту чи мармуру металу надій вірувань поставлені збурювати падати на коліна пам’ятники над тілом […]
знову чуєш Птахиню що покриває крилами нове гніздо як дахом солом’яним під яким і в лютий мороз тепло і судини від холоду не тріскають і тромби не обриваються під який вода не потрапляє по пір’їнках униз стікаючи ти знову її чуєш коли загроза наступає на п’яти біжиш назустріч старою стежкою з обсипаною штукатуркою шкаралупи обливаючись потом […]