Йти по ріках доріг

ріки доріг витікають з нутра та печалі та течуть щоб від себе зірватись уплав  в усі сторони світлом на тіні повсталі під відбитками пальця що місяцем став і все водить по колу йти по ріках доріг наче йти над роками над долом гребінцями на шкірі залишаючи в складках підтекст розчинятись і канути розчиняти і танути […]

/ / / /
Читати далі

І обіймаєш

по ґудзиках вікон що мінять і форми і смак час стукає дзьобом крилами плеще мов мече гарячими стрілами він не питає  під вечір сам проникає у душу впускай не впускай так затихаючи шафи будинків риплять ключами квартир шухлядами поверхів тіні за люльками світла лягають на стіни та скрині давно не потрібні покинуті та все стоять […]

/ / / /
Читати далі

Танго ,,Сон”, слова Едварда Козака

Ім’я ЕКО, Едвард Козак, асоціюється з мистецьким доробком (картини, карикатури, скульптура, шаржі), однак Едвард був також письменником, на його слова написане ,,Танго”, записане в 1950-х в Канаді. — Еко або Мамай, Майк Чічка (3 лютого 1902, село Гірне, Львівщина — 22 вересня 1992, Детройт) — український карикатурист, гуморист, художник, письменник, іконописець, редактор і видавець.

/ / / /
Читати далі

Почути голоси з минулого

Старі платівки послухати вдома без відповідних пристроїв, дивним чином збереженим, практично неможливо. Дідо колись тримав платівки початку минулого століття, випущені до Другої світової війни, на стриху, не для кожного ока. Різкі зміни погоди знищили їх, вони потріскались. Зараз я шкодую, що не сфотографувала до того, як викинула їх багато років тому. Сьогодні завдяки колекціонерам, дослідникам, […]

/ / / /
Читати далі

50 років школі

26 жовтня я знову поверталась до своєї школи, яка святкувала своє перше п’ятдесятиріччя,  щоб побачити тих, кого ще можу застати серед живих. Час жалю не має, досить багато з вчителів, дорогих серцю, давно за межею цього світу, туди пішло і кілька випускників мого року. Урочиста частина відібрала в мене дар мови… Пригадую, скільки серця намагались […]

/ / / /
Читати далі