І знову розмови з собою. З нотатником у руках Слухаєш ………………………………………………………………………Пусти уха меже люде, чимало почуєш. […]
Натхненник моєї дитячої книжечки “Панчику Дем’янчику” з нагоди уродин отримав книжку-альбом, випущену в одному екземплярі, “Панчику Дем’янчику”
Блукання . ліхтарями дерев починається здалеку ліс за верхівками крон коронують гетьманів над долом ти заходиш луною і шурхіт й дрижання і тиск болотистих утопій які поглинають і стогін за репризами чорних реприз погляд вгору над шляхом униз . ліхтарями дерев починається здалеку ліс у напів темноті хтось блукає від дому додому і відомо […]
З етюдником у руках . Нота мі – до ре доречно було б але я не можу без мі коли навколо все міниться з вибухами й без коли міньмА* залишається лише міраж до неможнісенько знеможнісенько до стану коли потребуєш переходу до світла без жодної чорної клавіші (ГалинаМирослава) — * Міньма – в обмін
Лише п`ятірка, але яка… Мала сторінка. Вони ходили нашою землею
Якось матуся повідомила милій донечці Людмилі, Люді, Люсі, що в Китаї, країні, де дуже багато людей, жив колись імператор Лю Да, який походив з роду Лю. Його батько теж був Лю, а діда звали ще цікавіше — Лю Сю. Всі сини Лю Да також до імені додавали слово Лю. І спадкоємцем Лю Да згодом став […]
З етюдником у руках –Дощ . а дощ говорив одверто як і ти так само вільно самовільно змушуючи хвилі відчутні в усьому підійматись пінитись опускатись загортати й відпускати проникати крізь усе помітно й непомітно тілесне й безтілесне особливо вперто крізь те що стоїть на заваді мовби води навколоплідні створені задовго до твого народження на землі […]
З етюдником у руках – Чорний лелека – відчуваючи тривогу за майбутнє він озираючись летів долу . (лише поезія подарована небу залишалася там аби дай Боже колись могти знову піднятись) . наближався леле чорним відрізком тіла з червоними краями початку й кінця про застережні знаки яких заведено згадувати лише по ночах . поміж розкритими як […]
Підвісний міст – у твоєму серці він мав би бути над а залишиться під на вагах уваги поміж початком і кінцем вдаряючи щоразу сигнальною нотою мі перед розгойдуванням і видохом щасливого фа наприкінці він мав би бути але над залишаєш лише те на що можеш опертися (ГалинаМирослава)
З етюдником у руках – ЛЮБОВ – а та що перестріває зненацька не питає нічого байдужа до твого віку часу місця можливостей її не цікавлять твої обов’язки й зобов’язання що було і що є їй все одно за кого й за що ти чіплявся раніше чому служив і кому себе присвячував вона залітає у твоє […]