Історія родини

Щоразу стискається серце, коли вчитуюсь у скупі слова біографій. Історії виживання людей настільки важкі, що виникає біль навіть від читання, важить не лише станція, до якої дійшла людина, що часто документується як визначальна, найбільше тривожать блукання поміж станціями, завдають болю нестерпні умови, які змушують людину ламатись чи ламати їх… Сьогодні до рук потрапив старий родовід […]

/ / / /
Читати далі

Під парасолю

(Коли шукала ілюстрацію під настрій до віршика, натрапила на зображення, яке мене втішило, як ніколи.  Gustav Robert Högfeldt (1894 – 1986)) А на дворі дощику, дощику вволю. – Розкривай, матусенько, парасолю. Просить Зірка і просить Матвій.  – Мамо, мамо, – кричить, – я твій. А за ним не вщухає Максим: – Мамо, мамо, отут я, […]

/ / / /
Читати далі

Снігожарт

(Картина Артура Клара ,,Східні Карпати” (нар. 3 березня 1895, Львів – 1942, німецький табір на українському кордоні в Польщі Белжець)) Накружлявся сніг та ліг, Ми лишились без доріг. Баба й дідо До обіду  Впали в сніг, За ними слідом   Тато й мама, навіть я –  Отака у нас сім’я.

/ / / /
Читати далі

Якось так

Сьогодні на очі навернулась стаття про людей, народжених 19 грудня. Таке враження, що я не зовсім вчасно народилась, бо ні бажання керувати іншими, ні великих прибутків ніколи не мала, та й не гналась за цим, бо не це було для мене важливим, крім того, родина для мене завжди була цінністю, у чому в статті мені […]

/ / / /
Читати далі

Подарунок

Напередодні Миколая дарую усім, хто бажає, свій спільний з Мариною Куц, прекрасною художницею, скульптором, ілюстратором, календар на 2018 рік. Він зроблений помісячними листівками. Кожну листівку, за бажанням, звичайно, можна собі скопіювати. Хочете – беріть на комп’ютер, маєте можливість – друкуйте власним принтером та скріплюйте. Є бажання мати професійну річ – замовте в комп’ютерному салоні, де […]

/ / / /
Читати далі

Механічний годинник

(“Картина Сальвадора Далі ,,Постійність пам’яті”, супровід –  https://www.youtube.com/watch?v=wNunc0UN2Jo) – Стрілка годинника – рух уперед, не назад, Тільки її прилаштовують завжди до  кола, Знаючи долі приблудних синів і собак, Що утікали від тих, хто їх любить удома. – Стрілка годинника –  рух, безсумнівно, вперед, Тільки стріла завжди ранить, якщо потрапляє В тіло беззахисне, що анітрохи не […]

/ / / /
Читати далі

Йти по ріках доріг

ріки доріг витікають з нутра та печалі та течуть щоб від себе зірватись уплав  в усі сторони світлом на тіні повсталі під відбитками пальця що місяцем став і все водить по колу йти по ріках доріг наче йти над роками над долом гребінцями на шкірі залишаючи в складках підтекст розчинятись і канути розчиняти і танути […]

/ / / /
Читати далі

І обіймаєш

по ґудзиках вікон що мінять і форми і смак час стукає дзьобом крилами плеще мов мече гарячими стрілами він не питає  під вечір сам проникає у душу впускай не впускай так затихаючи шафи будинків риплять ключами квартир шухлядами поверхів тіні за люльками світла лягають на стіни та скрині давно не потрібні покинуті та все стоять […]

/ / / /
Читати далі