Дорога… дорога… дорога…
***
беладонно і бездонно
щось так велично й коронно
рухає у такт невтомно
СЕРЦЕ
ДУШУ
ДУМКУ
в путь
відправляючи
по суть
огортає пеленами
СЛО′ВА
РАДОСТІ
ЗНЕТЯМИ
між мовчанням і думками
путь путь путь
Галина Мирослава
