Відсутність

–

і сотні  нових висотних будинків як пальці

стримлять із надією 

неба черпнути п’янкого

і поплавками

розхлюпують тишу

і жаль що

кора літ потріскує

димом рвучись у дорогу

відсутністю пахне

одна вона в світі безмежна

одна вона точить

і межить

і тишу краде

бездом’ям у тілі

бездом’ям у домі

усюди

де звук не відбився луною ніде

(Галина Мирослава)