(Годинники з вишитим циферблатом з сайту http://antrikoy.blogspot.com/ ) – стрілки часу роздряпують в хрестик тіло твар віддзеркаливши дні все він бачить як сокіл і з болю креслить кігтями грубість та гнів пише кожну образу на совість борозною проходить ушир що ти дав те й бери в невагомість _ тіло скресне як крига світ мір довідмірює тільки інакше аніж міряють час […]
Наскільки прекрасні теплі слова можна почути в українських народних дитячих піснях. Танула сьогодні від тепла, яке несуть слова та джерельне звучання пісні ,,Іванчик-білоданчик”, граючи внукові по нотах, а тепер от слухаю відеозаписи. Іванчик, іванчик-білоданчик, іванчик-підгайчик – це рослина Galium verum, у науці її називають підмаренником справжнім, між людьми: ботожки, грудник, гусятник, жовта кашка, медова марена, сироваткова […]
Я завжди любила серпень. На початку серпня народився тато, з яким ми дуже-дуже схожі… Наприкінці відзначали народини дорогі мені родичі – Вець Володимир та Вець Наталія, які теж уже далеко… З 1991 року (симетрія: 19-91), наче пов’язаним з дорогим мені числом, що є днем мого народження (19), та його читанням з кінця (91, цікаво, що […]
Навіть якщо те, що писала з глибини свого серця, у якому розлився океан пережитого, безслідно кане в нікуди, знаю, що писала щиро, з чистим серцем, саме це і є основою ПОЕЗІЇ, як розумію її, саме це і створює відчуття, що проймає, водить за собою, розчулює, наповнює, розширює світ навколо. Я не потребувала виділитись ніколи (навіть […]
– всихають дерева не завжди тому що старі всихають хребти до останку поєднані з тілом згусають слова та на дно йдуть від важ-кості – дні біжать по воді по червоній прозорій по сірій і падає військо їх як доміно від поштовху в груди останнього що все зневажив – безмежна відсутність морозом розпише хоч що й […]
Спробувала перекласти вірш дочки університетської однокурсниці.
(Картина Інни Гайсенюк – https://sites.google.com/site/heisenyukinna/ukrainian-village) як давно прадавно пра-пра бабця праником в балії прала щойно видоєним молоком ще парким частувала опускала в криницю бідон щоб зібрати вершки сметанку і манило квасне молоко у коморі у відрах від ранку як давно це було пра-пра за городом город праця завше прашувала світилася вся непомітна помітною ставши для дітей […]
Знаю Івана Братка по Фейсбуку. Страшенно тішить, що ми обоє пов’язані з містом мого дитинства. Нас кличе Червоноград спогадами про нього. Іван – гончар, скульптор, цікава, світла, енергійна людина, спілкування з якою приносить радість. Сьогодні у Івана народини. Переглядаю його роботи, усміхаюсь і про себе бажаю йому від усього серця натхнення та можливостей зреалізувати замислене. […]
Два десятки років тому, коли хотіла видати першу свою збірку ,,Світів невичерпних душа”, чоловік моєї подруги (художник, який, не реалізувавши себе, закінчив життя дуже сумно) познайомив мене з Володимиром Кауфманом, одному з двигунів мистецького життя у Львові. Влодко запропонував мені використати роботу відомого львівського художника П. Гуменюка, який теж був на зустрічі та дав свій […]
Дівчинка Росинка Сіла на стежинку Раненько. Подорожній вітер Підхопив летіти Далеченько. Проситься росинка Нести на хмаринку Маленьку. Вітер відмовляє, Часу він не має Багатенько. Опустив росинку В квіточку на спинку Помаленьку. – Почекає тишком, Попрацюю трішки, – Думає ладненько. – […]