Наскільки прекрасні теплі слова можна почути в українських народних дитячих піснях. Танула сьогодні від тепла, яке несуть слова та джерельне звучання пісні «Іванчик-білоданчик», граючи внукові по нотах, а тепер от слухаю відеозаписи.
Іванчик, іванчик-білоданчик, іванчик-підгайчик — це рослина Galium verum, у науці її називають підмаренником справжнім, між людьми: ботожки, грудник, гусятник, жовта кашка, медова марена, сироваткова трава, червішник… Назва підмаренник з двома м, як і російською, звучить досить дивно українською.
У відеозаписі співають про чорненькі брівця, у пісеннику «Вийди, вийди, сонечко» 1975 року, де подано цю пісеньку в обробці А. Коломійця, написано: гарненькі брівця.
Судячи з вигляду квітки, чорненьких брівець там нема.
https://www.youtube.com/watch?v=wslzyg7Fyc0
Іванчик — це також янчик, янчик-подолянчик. У записі, зробленому Хором ім. Верьовки, не гарненькі бровиці, а чорні.
А от у гагілці в обробці Людкевича звучить слово гарненькі.
У гаївці «Іванчик-Білоданчик» від Національної радіокомпанії України теж добре чути слово гарненькі:
https://www.youtube.com/watch?v=JClvIWBqrMM
Україна співає іванчик, а записує підмаренник. Невже підмаренник краще?!
P.S. Чому білоданчику? Бо іванчик лікує, легко позбавляючи від ран та ранок. ЛІКУВАЛЬНІ ВЛАСТИВОСТІ І ЗАСТОСУВАННЯ В НАРОДНІЙ МЕДИЦИНІ
