Вулиця

у сотах спогадів густішають меди вздовж вулиці що рулиться і рулить що вулик димар в димар пообіруч хати

ти ж день чекав і вчився ждать а ні кінця нема нема на то загати минув і тиждень як седмиця брате війна по горло п’яна
І пишеться пучками пальців роззвук неначе по східцях здіймаєшся вгору і виткана музика світла навкруг по нотному стану гуляє по колах розноситься ширячись брижами йде минаючи болі вузли і тривоги

Відстань

важко витримувати відстань яку тримає повага зневагомлюючи легше крикнути відста́нь

Звертаючись на Ви

вихоплене зі слова вище звертання Ви (так чи інакше кожне звертання розраховане на вертання) даруєш тим хто віддалений бодай трохи

Риба

Малюнок виконано на комп’ютері Очі риби. Панорамне бачення. ти риба щастя маєш що глуха а їхнє в тому що німа ти рибо _ P.S. Вже після публікації побачила чарівну пані Рибу Вікторії…

між до і ля що в звуках долі є немає сі його потрібно взяти навіть якщо так важко заспівати нема октави повної без сі

сторінка 8 з 12