На луках

на луках долонь ставить мітки життя нелукаво читати й читати б чи буде коли та кому

Аби-м

коли пташка що аж світиться радістю прорізає небо йдучи майже вертикально донизу

Зв’язок

ще топчеш ряст а речей навколо що залишились від тіл яких немає вже на землі більшає

Жоржини (етюд)

Вдячна Вадиму Аксьонову за його чарівні «Жоржини’‘, які викликали в мені натхненний звуковий потік . Трошки підправивши, вирішила залишити на згадку. Хлюпоче від пахких жоржин повітря витримане… Ранок Розкинувся. Роями бджіл, джмелями, пахощами…

сторінка 4 з 12