Підвісний міст
у твоєму серці він мав би бути над а залишиться під на вагах уваги поміж початком і кінцем
Рубрика
Поезія
118 записів
Любов
З етюдником у руках ЛЮБОВ а та що перестріває зненацька не питає нічого
Закони
З етюдником у руках Закони Найприродніше то ходити на чотирьох так вчить фізика тіла
Відображення
З етюдником у руках ВІДОБРАЖЕННЯ світло на ліс блимнуло у воді заграло
Тихо відчинив
коли є губилося в нема видиме в прихованому життя в темноті печалі і образ перетворювався в тінь
На весь голос
ти кричиш на весь голос іноді від болю не чують майже не чують
Біль
болить душа місця живого нема а дати раду з тим болем лем
Ми виходимо в дощ
Серед моїх віртуально знайомих двоє вже під підозрою на короновірус, хвилювання за них вилилось у слово… Ми виходимо в дощ Ми виходимо в дощ мамо
Доміно
Думки про доміно, що є чи не у кожному домі, сьогодні домінували наді мною. Я згадала прочитане у Андреаса Окопенка (1930–2010), австрійського письменника, що писав українською лише в ранньому дитинстві: «Ти минаєш. Час оновлюється.»
Тіло Венеції
тіло Венеції м’яко пронизують вени цінність їх крові торкає каміння віки краплі гондол (старовинні пулени)
сторінка 2 з 12