Дощ

З етюдником у руках

Дощ


а дощ говорив одверто
як і ти
так само вільно

самовільно
змушуючи хвилі
відчутні в усьому
підійматись пінитись опускатись

загортати й відпускати
проникати крізь усе
помітно й непомітно
тілесне й безтілесне

особливо вперто крізь те
що стоїть на заваді 
мовби води навколоплідні
 створені задовго до твого народження

на землі

знову наповнюють
виповнюють

рятують

перед тим як випустити в інший час

Галина Мирослава

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *