(Едвард Еко «Трембіта»)
Усіх від усього серця вітаю з Днем учителя, адже усі в процесі життя опиняються в ролі учнів та вчителів.
Своє життя моя мама присвятила школі, поклала на цю справу все, я її практично ніколи не бачила — її поглинала школа. А от вчора, коли намагалась знайти згадки про неї в школах, де вона працювала, мене вбила тиша. Лише в одній школі одним словом. Крім того, я поглянула, чи згадані в моїй школі вчителі, які мене вчили. Жодним словом. В історіях шкіл, які переглядала в інтернеті, нема фотографій та простого переліку колишніх вчителів, а вони ж там працювали, віддавали себе школі часто більше, ніж своїм сім’ям, їх же викинули, викинули, бо вже відійшли, старі чи зайві, викинули заради прослави себе сьогоднішніх. Такої байдужості та пустоти я не очікувала.
«Випереджуйте одні одних пошаною» (Біблія),
«Brevis nobis vita data est, at memoria bene redditae vitae sempiterna». — «Нам дано коротке життя, але пам’ять про добре прожите життя вічна».
«Поминай, як звали ту курку, що золоті крашанки несла» (укр. прислів’я)…
Я б почала сьогоднішній день згадкою про вчителів, які коли-небудь працювали в наших школах, та подякою їм.
