ще топчеш ряст а речей навколо що залишились від тіл яких немає вже на землі більшає час відкриває засліплені своїм очі витоншує внутрішній слух щоб починати чути тих кого ніколи не знав та не міг знати хоча він та вона тут є бо були і затримують твоє дихання і зупиняють твою легковажність як усі хто пішов […]
Кожний мислить по-своєму. Позавчора мені з насмішкою закинули: ,,Що ж це за книжка, якщо вона не продається?!” Все в цьому житті можна викрутити в дошкульний спосіб, якщо дуже хочеться, звичайно. Позаяк ,,Булька” – книжка з гумором, то через кілька хвилин після цих слів я зателефонувала у видавництво, де книжка була видана. Завдяки видавцю Лілії Стасюк […]
Вдячна Вадиму Аксьонову за його чарівні ,,Жоржини’‘, які викликали в мені натхненний звуковий потік . Трошки підправивши, вирішила залишити на згадку. Хлюпоче від пахких жоржин повітря витримане… Ранок Розкинувся. Роями бджіл, джмелями, пахощами манить, І струшує по краплі сум, не залишає в серці муки, Світ паленіє… Доокіл жоржинові голівки й руки. І ти у сяйві тих […]
дзень день дзен не прокидається най той ден** що змахнув вітрилами і забрав з собою гори життів у гробницю най сном укриється кожен хто йде його слідом негоже хай спить – дзень-дзелень телелень дзвенькає ценькає обтинає дрень брень ранок – жень* серце навиліт тень телень – на шнурку що хитається неба плямами крові лою просочене з […]
40 днів по мамі… Світла тобі пам’ять, Мамо. Спочивай спокійно. Ти була унікальною людиною… навіть у свої 80 ти могла декламувати зі сцени чималі за довжиною поеми Шевченка, Лесі Українки, Франка… ти завжди знала до деталей, що відбувається в країні та світі… ти боролась за зневажену українську мову впродовж усього життя виваженими кроками, намагаючись розумно […]
На запитання, чи буду продавати ,,Бульку” (тираж приблизно 100 штук, якщо відняти ті книжки, які йдуть для звітності про авторське право та видання), хоча я відповідала на Facebook, дам відповідь і тут. Звичайно, що думала над цим. Вирішила, що ні, адже в країні війна, серйозне здорожчання, зубожіння, багатьом не завжди вистачає на найнеобхідніше. Пригадую ті […]
…Чи можна летіти як пташка, не покидаючи ніколи гніздо?!
Мабуть, найглибше можна відчути ці кілька рядків, поглянувши на роботу американської художниці Рейчел Нельсон, що мені особисто дуже дорога (натиснути на прізвище). Спочатку я хотіла назвати цю річ ,,Собі”… — над головою чорною стрічкою галка галиться тіні крику лишає галюючи і галечник під ногами шарудить наспівує скаменілими кісточками ягід яких ніколи руки не торкались як […]