Люблю, як хлюпає вода
І скаже з каменю на камінь,
Прозора, сильна і швидка,
На звуку
Зламі.
Спішиться спінена, буя,
Водоспада навстриб додолу.
Розблискуються дзеркала
Рубрика
Поезія
114 записів
«Нехай станеться твердь посеред води…»
( Буття 1.6.)
Серце — долоня
З пальцями, складеними докупи,
Заповнена морем,
У тiло вiчністю врiзаним
Поміж стiнами плачу
Та вибухами смiху гротескного
«Світів невичерпних душа». 1996. Вид-во «Кобзар». Львів.
СВІТІВ НЕВИЧЕРПНИХ ДУША ЗА ПОЛЬОТОМ І КРИКАМИ ПТАХІВ Я тільки тінь. Твоя розлога тінь.
Опублікованого (книгою) варіанту нема.
Зійди до мене, місяцю, зійди,
Відкинь пелену зимної хмарини.
І обіпрись на мене, обіпрись –
І ти, і я — сьогодні половини.
Не шаленію.
Дотик твій — сльоза
Колись гірських,
сторінка 12 з 12