Думки про доміно, що є чи не у кожному домі, сьогодні домінували наді мною.
Я згадала прочитане у Андреаса Окопенка (1930-2010), австрійського письменника, що писав українською лише в ранньому дитинстві:
,,Ти минаєш. Час
оновлюється.”
.
І мимоволі полилось, ніби маю розмову з Андреасом:
–
Розмова з Андреасом (Окопенком)
–
і хоча
як кості доміно
поставлені на ребра
падає від ударів часу
покоління за поколінням
кожного разу під натиском молодшого
чим ближче вони одне до одного
тим слабші удари
а тил поколінь попереду
затримує від падіння
особливо найменшого
на якого завжди найбільша надія
(Галина Мирослава)
—
