На арені завжди

(Малюнок створено на комп’ютері)

***

ти освітлений завжди

де й коли б ти не був

тебе очі пасуть

всього сущого поруч

припадають вловити

  твій крок

твою суть

зусібіч і зсередини…

ти ще є

чи вже порох…

ти завжди на арені

великій малій

вартий бути у центрі чужої уваги

стережуть тебе очі 

стережуться

як змій

від жаги нападають

 від страху

з розваги

і скидають байдужістю

коли інше щось є

зачіпає що серце

 тривожить чи тисне

ти завжди на арені

мовчиш чи кричиш про своє

очі стежать за рухом

за напрямом кольором

звісно

очі водять і зводять

стискаючи й ширячи даль

очі носять тебе

як пір’їнку сльозинку палітру

і ховають в снігах і рятують собою

від фаль

і заламують ломлячи

йдуче від тебе світло

(Галина Мирослава)

—