Архів
2018
37 записів
Кожний мислить по-своєму. Позавчора мені з насмішкою закинули: «Що ж це за книжка, якщо вона не продається?!» Все в цьому житті можна викрутити в дошкульний спосіб, якщо дуже хочеться, звичайно.
Жоржини (етюд)
Вдячна Вадиму Аксьонову за його чарівні «Жоржини’‘, які викликали в мені натхненний звуковий потік . Трошки підправивши, вирішила залишити на згадку. Хлюпоче від пахких жоржин повітря витримане… Ранок Розкинувся. Роями бджіл, джмелями, пахощами…
Дзень дзен
дзень день дзен не прокидається най той ден**
40 днів по мамі
40 днів по мамі… Світла тобі пам’ять, Мамо. Спочивай спокійно. Ти була унікальною людиною… навіть у свої 80 ти могла декламувати зі сцени чималі за довжиною поеми Шевченка, Лесі Українки, Франка… ти…
&
На запитання, чи буду продавати «Бульку» (тираж приблизно 100 штук, якщо відняти ті книжки, які йдуть для звітності про авторське право та видання), хоча я відповідала на Facebook, дам відповідь і тут…
Чи можна летіти як пташка, не покидаючи ніколи гніздо?!
Над головою
Мабуть, найглибше можна відчути ці кілька рядків, поглянувши на роботу американської художниці Рейчел Нельсон, що мені особисто дуже дорога (натиснути на прізвище). Спочатку я хотіла назвати цю річ «Собі»… над головою чорною стрічкою галка галиться тіні крику лишає галюючи
сторінка 3 з 4