(Зображення звідси: крокодили)
Голодні крокодили тихесенько сиділи, неначе їх нема.
Сиділи, мовби жабки, що поховали лапки в замуленій воді.
Казала мама мусі, тій Дзу-дза-дзе-дзи-дзусі:
— Дивись туди й сюди.
І жабка жабеняткові прокумкала:
— Спочатку ти
Все зваж, тоді скачи.
Ніхто батьків не слухав, усім заклало вуха, всі бавились.
Чудні –
Стрибучі крокодили їх вполювали й з’їли.
Вони ж бо крокодили не в казці, а в житті.
Галина Мирослава
