(Валерій Франчук. Каплиця Святого Духа у Червонограді)
КОЛИСКОВА
вечоріє
вечорить
вечориться
німотою в люстрах рос неба птиця
черкає хтось по кутках сірниками
дим
без попелу
з-під зір
рушниками
коли скова-
ний ти ним
і у грудях втома
широта збиває з ніг
невідомить
ніби крапки горизонт
по двокрапках
комах
коли сани сну везуть
звідусіль додому
вечоріє
вечорить
вечориться
Галина Мирослава
Вечоріє, вечорить, вечориться…
Співається, як сон, як сонний дух
Дякую сердечно.