Віднайшла у своїй електронній пошті, яку трохи вирішила почистити, написане багато років тому коротесеньке оповідання, що мало би входити до книги “Маю Вам сказати”. Мені важко повертатись до старих текстів з дописуванням. Щось не пускає. Якщо пропонують поправити, то скоріш за все ця річ відправиться в шухляду або й у смітник, добре, якщо до неї […]
Дзвінок до діда – Доброго ранку. Телефонує Дем’янко. Діду, привіт. Що то таке той ради-куліт? То коли ти радів кулькам, як дув, І які вітер з рук наших здув?! Ми би приїхали, але пробач, Нас не пускають, тільки не плач. Всіх посадили на карантин – Більше не ходить ніхто в магазин, Не випускають нас на […]
Сьогодні з’явилось відео до моєї старезної казочки завдяки пану Олесю. Припрошую – https://mala.storinka.org/галина-мирослава-іван-самсобіпан-і-марічка-самасобієчічка-віршована-казка.html
Страшенно тішусь, що мої короткі записи про Альму Кар завдяки Тетяні Яцечко-Блаженко знайшли продовження. Читаю – насолоджуюсь. Запрошую: https://www.hroniky.com/news/view/18763-ne-vidomi-volyniany-zahadkova-tantsivnytsia-ta-aktorka-alma-kar?fbclid=IwAR3efQUK49SRdo4xEf7YiLAnNZb6hUlFvjxsHEj29SCNpBB5llWepMZUmCg
Читаю свої казки своїм онукам, як колись своїм дітям, та й вирішила поділитись зі своїми віртуальними й реальними друзями. Запрошую. ,,Іван Самсобіпан …” – https://kazky.org.ua/zbirky/bohdanija/halynamyroslava-ivan-i-mariczka 2. ,,Отаке воно у світі” – https://kazky.org.ua/zbirky/bohdanija/halynamyroslava-otake-vono-u-sviti
Думки про доміно, що є чи не у кожному домі, сьогодні домінували наді мною. Я згадала прочитане у Андреаса Окопенка (1930-2010), австрійського письменника, що писав українською лише в ранньому дитинстві: ,,Ти минаєш. Час оновлюється.” . І мимоволі полилось, ніби маю розмову з Андреасом: – Розмова з Андреасом (Окопенком) – і хоча як кості доміно поставлені […]
Трішки дитячого – Нікому Хмари — лопати, Снігом лапатим Нас засипають. Снігом лякають Різної масті, Але засипати нас Не вдасться Нікому. — Так, — я пишу на снігу. — Нікому! Ставлю знак оклику, А не кому. І радісно йду додому. (Галина Мирослава)
Поки об’єктивні причини затримують появу продовження про Краків на ,,Малій сторінці”, опублікую частину (початок) тут: Повертаючись думками назад – Спогади мають здатність, обростаючи часом, додавати смаку. Особливо тоді, коли вони пов’язані з дорогими серцю дорогами. Я знову повертаюсь до Кракова. Пригадую, як за вікном літака хмари викладались рівниною, вона була справді схожа на сніжну, всіяну лижними […]
Потрішки пригадую прогулянки милим Краковом і залишаю записи на ,,Малій сторінці” – Нотатки про лютневу мандрівку до Кракова На трамвайній зупинці P.S. Не розумію, що відбувається з моїм сайтом. На жаль, він мене править… 🙁