Нотатки з подорожі до Братислави Розповідь друга Поселення Йдемо на посадку. Просять пристебнути ремені. Зненацька літак починає незвично розгойдуватись, відчуття як на катері в морі, пояснюють: вітер. Невдовзі усе повертається на круги своя, і ось ми мчимо по стерновій доріжці до повної зупинки в аеропорту Братислави, який розташований неподалік селища з назвою Іванка, що страшенно […]
Нотатки з подорожі до Братислави . У дорозі . І от я в аеропорту. Останній раз летіла літаком 33 роки тому. У дитинстві й у студентські роки доводилось робити це неодноразово. Пригадую сама, і батьки казали, що тоді польоти не були дорогими порівняно. Мені пощастило літати разом з батьками до Сімферополя на відпочинок у Криму […]
З неба земля виглядає як мікросхема, чітко поділена різноманіттям фігур, барвами ліжників зелені, осені, неба, знаками рік як вітрил. Ти попід хмарами, в отворах хмар чітко бачиш – навіть не крапки ми там, на землі, справді невловні, невидимі оком, не зрячим в душу, що рветься рибиною марно на дні. Блиском металу позначені, сонмом будівель, […]
дуне вітер і серцем украй я знайду де Морава впадає в Дунай щоб нестись виграючи то брижма то вздовж огинаючи Девін що вгору пішов (де він Девін) найпотужніше рвучись навчас у віки . Чорне море утримає русло ріки між цямринами щільними всіх берегів очищаючи сіллю і сушачи гнів у шарах поглибинних між інших шарів […]
Хоче курочка на двір. А навкірки* і навмір** Блискає, б’є навкоси́ Дощ по пір’ячку. ,,Не йди”, – Каже півник, -,, Скрізь баюри. А нам водні процедури Шкодять.” ,,Тоді знаєш що? Ми подивимось кіно.” * Навкірки – наперекір, на зло ** Навмір – як-небудь
за крапкою миті що обмежує тебе чіткими знаками позамиті усесвіт лежить неосяжний манливий вічний зіскочити? питаєш у відкритому космосі ще легше загинути чуєш коли триматися нема за що (Галина Мирослава) Facebook Поза миттю
У Бродах, про які 18 вересня 2019 р., о 15.00 будуть говорити у Львові, презентуючи книгу Берріса Куцмані ,,Броди: Прикордонне галицьке місто в довгому ХІХ столітті”, вчора раз за разом від екскурсовода лунали слова з буквосполученням шв. Особливо довго крутилась у моїй голові історія про українця з прізвищем, здається, Швайка, якому так добре пішло постачання […]
окулярам знаку нескінченності затісно на носі буття він намагається пролізти усюди вибиваючи скельця дістаючи до хмар ламаючи оправи що сідають на вуха і себе самого — Робота Марини Куц, яка якби ,,народила” ці кілька поетичних рядків. Дякую. Нуль ще не дно, хоча все в житті відносно… Gepostet von Марина Куц am Montag, 9. September 2019
Мусю знають усі. Щодня вона поширює на своїх сторінках в інтернеті статті з цікавими заголовками. Де вона їх тільки не знаходить! Як треба, то й перекладає за допомогою дядька Ґуґла, як бачу. Одна стаття змінюється іншою з не менш оригінальною назвою. Заголовки просто всмоктуються в очі: ,,Скажи мені, що ти їси, — і я скажу […]
Валера вважав себе „чуваком продвінутим“, для знайомих поза очі – „двінутий“. Був він людиною амбітною, якій глибоко десь, хто і як щось каже про нього, коротко кажучи, знав собі ціну. Якщо йому чужі вислови не подобались, він сміливо вибирав один-два гострих прикметники з традиційного набору означень іменників: заздрість, тупість, недалекість, шкідництво, помилка; міг додати ще щось. […]