“Смоленське поле”

Польський поет, прозаїк, есеїст та перекладач, один із засновників Асоціації письменників Польщі Лєшек Електорович (псевдонім за прізвищем матері, справжнє ім’я – Леслав Вітещак) народився 29 травня 1924 року у Львові. На жаль, 18 вересня 2019 року він відійшов у Кракові в засвіти.

Продовження – Лєшек Електорович

З-поміж віршів поета, які вдалось знайти в мережі, мою увагу привернув твір про Смоленськ. Так чи інакше, а патологічна війна в центрі Європи – на Донбасі, змушує уважно приглядатись до череди подій останніх років.

 Smoleńskie pole

szczątki ciał w błocie
ludzkie szczątki tam leżą
czyje są – nie dociec
zostawili je, gorsi od zwierząt.
Gdyby to pole przemówić umiało –
lecz słowo płatkiem ciała się stało

te strzępki nieme
swym widokiem krzyczą
ich dusze nad ziemią
żegnane żałobną goryczą
ach, żeby przemówiły
poprzez mgłę wskazały
miejsca knowań zawiłe
wiarołomne zamiary
i w końcu – postać
z której oderwanym
        i nie pogrzebanym
dano im tu zostać.

Cień Krzyża odległy
dobre dusze go strzegły
w ojczystej przestrzeni
Zdany na wygnanie
czy w smoleńskiej ziemi
z ciał martwych wstanie?

Смоленське поле

залишки тіл у болоті
людські останки вшмат
не упізнати плоті –
гірший за звіра кат 
Якщо б говорити це поле почало
то слово пелюсткою тіла би стало

мовчать ці останки
їх вигляд рве криком
їх душі щоранку
співають так гірко
аби хоч відкрили
крізь млу крізь тумани
заплутані схеми
диявольські плани
щоб врешт – достеменно
вернутись домів
        бо непогребенні
на  цій чужині 

 тінь хрестову довгу 
вберігали  добрі  
вдома душі рвяно
Зданий у вигна′ння
чи в Смоленську дальнім
з мертвих тіл він стане?

(переклад Галини Мирослави)