Їжачок

Ладувався ранок обідати,
Їжачок захотів поснідати.
Серед полудня на передмісті
Потягнувся на купі листя.
Зафутів, зафучав: “Фу-фу-фу”,
І поліз у траву густу.
Та й зафушкав від нас кудись,
Але тато сказав: “Не журись.
Він повернеться ще колись”.
/ / / /

    Залишити відповідь

    Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *