Ладувався ранок обідати,
Їжачок захотів поснідати.
Серед полудня на передмісті
Потягнувся на купі листя.
Зафутів, зафучав: «Фу-фу-фу»,
І поліз у траву густу.
Та й зафушкав від нас кудись,
Але тато сказав: «Не журись.
Він повернеться ще колись».
