Поезія 19 вересня 2019 Поза миттю за крапкою миті що обмежує тебе чіткими знаками позамиті усесвіт лежить неосяжний манливий вічний зіскочити? питаєш у відкритому космосі ще легше загинути чуєш коли триматися нема за що (Галина Мирослава) Facebook Поза миттю ← Попередній · ПоезіяЗа скломПоезія · Наступний →Де мій Девін
Поезія 11 січня 2018 Мамо, співайте (колядка) Ніколи не наважувалась писати колядки, а от «розродилась». Мамо, співайте Дихає зірка, пульсує. Обабіч Стріхи всміхаються ґонтами, сіном, Читати →