Сонцелика

Батьки нарекли її незвичним ім’ям — Сонцелика. Прочитавши це ім’я у списку жіночих імен у вікіпедії, вони вже не могли його забути, тому більше не розшукували про нього ніде й нічого, як ото кажуть, визначились остаточно. Ім’я їй личило, адже волосся виблискувало відтінками жовтого, жовтогарячого, навіть червонявого, у ньому змішувались блиски ранішнього сонця з відблисками, […]

/ / / /
Читати далі

,,Булька”

Повний текст книжки ,,Булька” віднедавна є на ,,Малій сторінці” – Булька А ось як звучить ,,Революційний етюд” Шопена  у виконанні Софії  Уриваєвої: (“Sofiya   (05.07.2011 19:14) Щиро дякую Вам, Галинo !!! Ваша Проза i Поезія – це Краса, що зачаровуе i дає натхнення !!!Хай завжди буде Музика, сонце, яблунi у бiло-рожевому цвiтiннi, нiжно-зелена трава з яскравими […]

/ / / /
Читати далі

Ми бідні, та гідні (Кокошка)

Моя бабуся Михайліна, усі називали її саме так, навіть страшенно бідуючи, поводилась так, ніби у неї не було жодних проблем, вона любила повторювати: ,,Ми бідні, та гідні”. Я згадала це, коли замість розшукуваної статті отримала на свій запит скерування на сайт з роботами одного зі славетних експресіоністів Австрії Оскара Кокошки*. При написанні своїх вражень від […]

/ / / /
Читати далі

Ти мрієш літати

. ти мрієш літати однак не можеш залишатися глухим до відзвуку  нечулим до часу до землі бо тобі болить повернення до спогадів що пахнуть домом на відстані завжди знаходить те що хотілось би заховати у шкаралущу саркофага не від очей для відвернення катастрофи ти мрієш літати літати звільна без обмежень однак спільний біль завжди з […]

/ / / /
Читати далі

Вій-на

Війна продовжує стукати в наші двері болями і втратами… Вій-на – Війна нещадно ділить усе навпіл свій чужий хто бачив та інші хто чув і решта ті хто залишився й инші все спрощується двійкова система числення так ні бабах затишшя маєш вціліти попри все вій…на                       […]

/ / / /
Читати далі

Рухаєшся

— ти рухаєшся якщо не рухаєшся тебе тягнуть або штовхають навіть якщо ти стоїш ти рухаєшся проте тоді часто лише під чужу дудку усе всередині тебе рухається якщо не рухається втручаються лагодити або видаляти і що б ти не робив поки є хоч маленька частинка тебе на землі (навіть мертва) зупинитись не можеш завжди буде […]

/ / / /
Читати далі

На колінцях

Коли по хаті бігає та лазить дітлашня, до якої звертаєшся ласкавими словами, мимоволі пестливі слова входять у твій лексикон. Вчора син, якому вже тридцятка, попросив дати дорогу зі словами: ,,Мені треба ручки помити”. Я усміхнулась, і мені згадалось, що моя мама ніколи не казала слова коліна, тільки колінця: ,,Я встала на колінця”, ,,Болять колінця”, ,,Пшениці […]

/ / / /
Читати далі

Корені

Три тижні тому по дорозі до Літературного кафе у Парижі зауважила невеличку галерею ,,Galerie de Buci” (73 rue de Seine). У цей час там проходила виставка ,,Генеза” вірменської скульпторки та художниці, що з 1993 року живе у Парижі, Ніни Хемчян. (http://www.ninaceramique.com/sculptures_en.html). Через скло мені здалось, що бачу скам’янілі писанки. Дуже люблю камінь, тому не змогла […]

/ / / /
Читати далі

Підбірка поезії від ,,Малої сторінки”

Переглядаю, зібране пані Оленою з ,,Малої сторінки” під рубрикою “На дисках пам’яті” – збірка філософської лірики від Галини Мирослави (читати, слухати), щиро дякуючи, звичайно, та мимоволі пригадую, як після першого друку моїх віршів у ,,Літературному Львові” отримала цікавий досвід: у друзів, які читали підбірку, виявились зовсім різні смаки, стало зрозуміло, що мене та кожного читача з […]

/ / / /
Читати далі

Володимир Ласовський

Про Володимира Ласовського вперше почула давно від свого стрийка Володимира Веця (двоюрідного брата мого батька, який частково виховувся в сім’ї мого батька). Він і подарував мені дві книжки дружини Володимира Ласовського Мирослави Ласовської-Крук (http://esu.com.ua/search_articles.php?id=53357), його родички по матері, родом якої він дуже пишався, бо походив цей рід з київських бояр. Тобто ми з Володимиром Ласовським […]

/ / / /
Читати далі