Варшава

Трішки казки. Віківщина             Моя подорож до Варшави, яка відбулась завдяки акції майже безкоштовного проїзду від автобусів “Ecolines”, не була запланованою взагалі, я випадково побачила акцію і загорілась. Дозволяю собі одну подорож на місяць, якщо все складається більш-менш добре, на лютий збиралась лише до Кракова, але спокуслива нагода побачити Варшаву ввірвалась у життя потоком, який […]

/ / / /
Читати далі

Ой ти станеш синій цвіт, а я стану жовтий цвіт

Ой ти станеш синій цвіт Одна з українських пісень, яку дуже любив М. Гоголь. Ілюстрація з книги Ірини Монахової. Слова, що викликають море відчуттів і думок. Брат (синій цвіт) закохується у сестру (жовтий цвіт). Так стається через те, що люди їх з дитинства розлучили, тож вони про тісні родинні стосунки не знають. Їх вінчають, а […]

/ / / /
Читати далі

Отаке воно у світі. Відео

Казочка “Отаке воно у світі” нарешті ожила завдяки чудовим і вельми талановитим співавторам тексту: художнику Віталію Лотоцькому з Харкова й автору відеороботи Олесю Успіху з Одеси. Дякую!!! Текст казки опублікований на сайті: Українська казка

/ / / /
Читати далі

Мариля Фалк, індолог зі Львова

Мариля Фалк – видатна науковиця-індологиня зі Львова 26 квітня 1906 року у Львові народилась одна з найбільших індологів (індознавців) двадцятого сторіччя – Мариля Фалк. Її твір “Il mito psicologico nell’India antica” (Психологічний міт у Стародавній Індії), виданий італійською мовою 1939 року, авторка працювала над ним з 1930-го, з часом був призабутий, однак його перевидання у […]

/ / / /
Читати далі

Підбийп’ятка (Спиридон Осташевський)

Підбийп’ятка Пошукова система Google легко виводить на дві книжки, написані українською мовою Спиридоном (Спіридоном, Спіридіоном, Спірідоном) Осташевським, гербу Остоя, можна знайти й інший запис передачі імені: Спиридон Остоя Осташевський. Що відомо про цю людину? Спиридон Осташевський (1797 – 25 квітня 1875) писав польською мовою, якою спілкувались між собою його батьки, а також українською, записуючи здебільшого […]

/ / / /
Читати далі

2 роки, як нема мами

Защеміло. Згадалось. Багато років тому я мала поетичний вечір в одній з червоноградських шкіл, на ньому моя донечка, тоді ще маленька школярка, заспівала цей пісенний твір. Досі шкодую, що не записала її виконання. Вона співала так зворушливо. Це був текст, який прийшов до мене одночасно зі звуком. Дуже старий текст. Один з кількох винятків, адже […]

/ / / /
Читати далі

Ми виходимо в дощ

Серед моїх віртуально знайомих двоє вже під підозрою на короновірус, хвилювання за них вилилось у слово… —————————————– Ми виходимо в дощ . Ми виходимо в дощ мамо розкажи мені про простір простір в якому головною є літера О та сама тільки тихша що в слові пробач з наголосом на бачити я так хочу бачити на […]

/ / / /
Читати далі

Cупутник

Віднайшла у своїй електронній пошті, яку трохи вирішила почистити, написане багато років тому коротесеньке оповідання, що мало би входити до книги “Маю Вам сказати”. Мені важко повертатись до старих текстів з дописуванням. Щось не пускає. Якщо пропонують поправити, то скоріш за все ця річ відправиться в шухляду або й у смітник, добре, якщо до неї […]

/ / / /
Читати далі

Дзвінок до діда

Дзвінок до діда – Доброго ранку. Телефонує Дем’янко. Діду, привіт. Що то таке той ради-куліт? То коли ти радів кулькам, як дув, І які вітер з рук наших здув?! Ми би приїхали, але пробач, Нас не пускають, тільки не плач. Всіх посадили на карантин – Більше не ходить ніхто в магазин, Не випускають нас на […]

/ / / /
Читати далі