Мої роздуми про працю літописця (історика, журналіста, письменника…) навернули мене до полиць зі старими книжками. Переді мною зараз на столі дві поетичні книжки: “Іконостас України” Віри Вовк (1988 р.) і “Фрески” Наталі Давидовської (1993). Обидві нагадують мені один рік – 1993, тоді я ще підписувалась інакше: Галина Мирославич. Через 20 років, у 2013-му, святкуватимуть дев’ятисоту […]