— ти рухаєшся якщо не рухаєшся тебе тягнуть або штовхають навіть якщо ти стоїш ти рухаєшся проте тоді часто лише під чужу дудку усе всередині тебе рухається якщо не рухається втручаються лагодити або видаляти і що б ти не робив поки є хоч маленька частинка тебе на землі (навіть мертва) зупинитись не можеш завжди буде […]
Коли по хаті бігає та лазить дітлашня, до якої звертаєшся ласкавими словами, мимоволі пестливі слова входять у твій лексикон. Вчора син, якому вже тридцятка, попросив дати дорогу зі словами: ,,Мені треба ручки помити”. Я усміхнулась, і мені згадалось, що моя мама ніколи не казала слова коліна, тільки колінця: ,,Я встала на колінця”, ,,Болять колінця”, ,,Пшениці […]
Три тижні тому по дорозі до Літературного кафе у Парижі зауважила невеличку галерею ,,Galerie de Buci” (73 rue de Seine). У цей час там проходила виставка ,,Генеза” вірменської скульпторки та художниці, що з 1993 року живе у Парижі, Ніни Хемчян. (http://www.ninaceramique.com/sculptures_en.html). Через скло мені здалось, що бачу скам’янілі писанки. Дуже люблю камінь, тому не змогла […]
Переглядаю, зібране пані Оленою з ,,Малої сторінки” під рубрикою “На дисках пам’яті” – збірка філософської лірики від Галини Мирослави (читати, слухати), щиро дякуючи, звичайно, та мимоволі пригадую, як після першого друку моїх віршів у ,,Літературному Львові” отримала цікавий досвід: у друзів, які читали підбірку, виявились зовсім різні смаки, стало зрозуміло, що мене та кожного читача з […]
Про Володимира Ласовського вперше почула давно від свого стрийка Володимира Веця (двоюрідного брата мого батька, який частково виховувся в сім’ї мого батька). Він і подарував мені дві книжки дружини Володимира Ласовського Мирослави Ласовської-Крук (http://esu.com.ua/search_articles.php?id=53357), його родички по матері, родом якої він дуже пишався, бо походив цей рід з київських бояр. Тобто ми з Володимиром Ласовським […]
Передмова Нотатки після Перед від’їздом до тієї частини Європи, що простягається за нашим кордоном, я налаштувала себе на стан повного відриву від буденних клопотів, відповідальності, ,,хвостів”. Утікала й раніше, особливо у станах, коли світ вимучував до розтирання в порошок, та простір, у який виходила, був віртуальним. Цього разу я вирвалась з відкритими обіймами у світ […]
Глибоко вдячна закарпатській художниці Надії Пономаренко, графіку, за ,,Спогади про Вірменію”, які повернули мене до Вірменії, до далекого минулого, відтворивши у пам’яті до деталей багато моментів . Це ще було до катастрофічного Спітакського землетрусу 1988 року, що охопив майже сорок відсотків території Вірменії… Вірменіє […]
1 червня моєму сину сповнилось тридцять. Того дня я собі залишила запис: ,,Сьогодні моєму синові Остапові вже 30. Ім’я Остап крутилось у моїй голові з дитинства. Безумовно, у дитинстві я також, як і всі, хто читав ,,Тараса Бульбу” Гоголя, переживала за Остапа, одначе завжди було прикро, що баламута та пройдисвіта Бендера з ,,Дванадцяти стільців” і […]
Люблю отримувати повідомлення про поповнення Галереї ,,Малої сторінки”. Страшенно приємно читати статті пані Олени та розповіді митців про себе та свою творчість, а роботи митців – це особливі відчуття, натхнення та тепла радість. От тільки погляньте: Відомий харківський художник-графік Віталій Лотоцький та його неординарна колекція творів; «Гармонія живопису Анни Равлюк, відомої української художниці з Великої […]
На жаль, закриваю можливість коментувати статті чи повідомлення, старші за 100 днів. Причина – безперевний потік спаму на старі сторінки. На цей крок йду вимушено, зміна адрес посилань та навіть назв сторінок не зупинила потік спаму. Прошу мене зрозуміти та вибачити. Якщо матимете бажання сконтактувати, це можна зробити біля останніх записів. Дякую усім, хто приходить […]