Якось матуся повідомила милій донечці Людмилі, Люді, Люсі, що в Китаї, країні, де дуже багато людей, жив колись імператор Лю Да, який походив з роду Лю. Його батько теж був Лю, а діда звали ще цікавіше — Лю Сю. Всі сини Лю Да також до імені додавали слово Лю. І спадкоємцем Лю Да згодом став […]
Кропива Якось маленький Лесик приїхав у гості до дідуся, що жив у залісненій місцевості. Його сивастий дідусь працював лісником у лісі й любив повторювати: “Я тільки там, де лісно”. Хлопчик обожнював гостювати у діда, адже той залюбки брав хлопчину з собою геть усюди, куди міг, і розповідав про все навколо. “Це моя дідизна**”, — повторював […]
Cклянка води авторства П. П. Перейри – https://www.deviantart.com/pauloppereira/art/Glass-of-Water-Graphite-Drawing-416548473 ———————————————————————————————————————————— Гладенька і наскрізь прозора склівочка, через яку сміливо проникав сонячний промінчик, змушувала усміхнутись. Вона стояла рівно посередині стола. Так, ніби чекала поки хтось зрозуміє її бажання і поставить у неї бодай одну маленьку квіточку. До столика придорожнього кафе підсідали зовсім різні люди: усміхнені дівчатка з наплічниками […]
Ладувався ранок обідати, Їжачок захотів поснідати. Серед полудня на передмісті Потягнувся на купі листя. Зафутів, зафучав: “Фу-фу-фу”, І поліз у траву густу. Та й зафушкав від нас кудись, Але тато сказав: “Не журись. Він повернеться ще колись”. Їжачок з відео (фейсбук)
Сьогодні двом братам — Лук’янові й Маркові — вдалось випросити маму спекти печериці з сиром. До вечері їх ще треба було назбирати. Хлопці вийняли свої велосипеди з сараю і поїхали ними по вулиці. Спочатку проїхали повз металеві сітки, потім вздовж викладеного поздовжніми дошками шальованого штахетника, за ним завернули біля залізобетонних стін огорожі хати на розі, […]
Матвійко страшенно любить комах: і тих, що мають крила, і тих, що не мають. І тих, що мелИкають*, і тих, що мовчать. І дуже красивих, і справді мерзосвітніх*. Він знає: куди б не йшов, завжди їх зустріне, бо їх скрізь багато. І спостерігати за ними йому дуже подобається. Якось тато сказав Матвійчикові, що комах важко […]
Коли Дем’янко вперше почув слово град, він здогадався, що градинки повинні бути схожі на виноградинки. А тепер Демцьо має змогу той град бачити! Градинки такі симпатичні! Прозорі, десь непрозорі, крижані кульки здалеку здаються йому геть білими. Аби добре роздивитися град, Демко, ставши на стільчик, хутенько видерся на підвіконня. Град йшов стрімко густими рядами. Градинки безжально били […]
*** Уночі, коли дітлашня солоденько засинає, 33 літери абетки повертаються до свого казкового будиночка “Абетний дім”, що має два широкі під’їзди. Літерам теж […]
Подяки художнику Юрію Шевчуку за такі гарні машини Галина Мирослава. “У дорозі” (оповідання для дітей) Ми з братиком їдемо з батьками на гостину. Тато сидить за кермом, ми з мамою товчемося ззаду. Дорога зовсім замашинена. Хоч нам треба поспішати, всі авта вишикувались рядами й не рухаються. Тато комусь телефонує. Я мовчу, хоча дуже хочеться його […]
Радію друку в інтернеті другої книжки абетки “Викрутасик” – на “Малій сторінці”. Тріньки рядочків звідти: 8. У Увесьденички* аж до ніченьки, Поки ще не втомились віченьки, Діти бавились на удвір’ячку**, У садочку і під узгір’ячком***, Пропустили обід уденішній****, Уминають тепер вечерішній***** – 10. Х Коник Хильцем*, хильці* хтось стрибав, Аби ти не бачив. Він ховав своє лице У траву. Одначе Хилиталася трава […]