8 вересня

Захотілось у поле, до соняхів, про них мені нагадують квіти від львівського художника Вадима Аксьонова. Вадим Аксьонов

Серед них так святково та затишно, тепло, добре, як у дитинстві, коли  з батьками ходила полями з Оглядова до Нивиць, де жила бабуся, для машин з об’їздами – це кілометрів 8, пішки – менше. Транспорт ходив украй погано, тож ми просто йшли…

/ / / /

2 comments

  1. Роботи Вадима несуть стільки тепла, затишку, ніжності, навіюють спогади – просто неймовірно. Дякую Вам, Олесе.

Comments are closed.

Галина Мирослава

Галиною Мирославою та Галкою Мир (дитячі речі) я стала у 90-х роках минулого століття, малою дитиною підписувала свої записи по-іншому: Ляля Щаслива (в родині мене називали Лялькою, коли була маленькою, навіть зараз коли-не-коли так можуть сказати старші за мене), якийсь час побувала Галиною Мирославич та під родинним прізвищем Козак, у газеті ,,Ратуша" мене представили одного разу під прізвищем по чоловікові (з ним також одного разу взяла участь у Літературному фестивалі в Чернівцях)...

you may like this post