Іванчику-білоданчику

Наскільки прекрасні теплі слова можна почути в українських народних дитячих піснях. Танула сьогодні від тепла, яке несуть слова та джерельне звучання пісні ,,Іванчик-білоданчик”, граючи внукові по нотах, а тепер от слухаю відеозаписи.

Іванчик, іванчик-білоданчик, іванчик-підгайчик – це рослина Galium verum, у науці її називають підмаренником справжнім, між людьми: ботожки, грудник, гусятник, жовта кашка, медова марена, сироваткова трава, червішник… Назва підмаренник з двома м, як і російською, звучить досить дивно українською.

У відеозаписі співають про чорненькі брівця, у пісеннику ,,Вийди, вийди, сонечко” 1975 року, де подано цю пісеньку в обробці А. Коломійця, написано: гарненькі брівця.

Судячи з вигляду квітки, чорненьких брівець там нема.

Іванчик – це також янчик, янчик-подолянчик. У записі, зробленому Хором ім. Верьовки,  не гарненькі бровиці, а чорні.

А от у гагілці в обробці Людкевича звучить слово гарненькі.

У гаївці ,,Іванчик-Білоданчик” від Національної радіокомпанії України теж добре чути слово гарненькі:

Україна співає іванчик, а записує підмаренник. Невже підмаренник краще?!

P.S. Чому білоданчику? Бо іванчик лікує, легко позбавляючи від ран та ранок. ЛІКУВАЛЬНІ ВЛАСТИВОСТІ І ЗАСТОСУВАННЯ В НАРОДНІЙ МЕДИЦИНІ