Дякую щиросердно панові Олесю за створене відео. Повертаюсь до своїх текстів завдяки цій роботі. Дякую. Мала сторінка. Востаннє
Маю приємну звістку. Моя Венеція ожила у відео. Дякую п. Олесю за подарунок.
Казочка “Отаке воно у світі” нарешті ожила завдяки чудовим і вельми талановитим співавторам тексту: художнику Віталію Лотоцькому з Харкова й автору відеороботи Олесю Успіху з Одеси. Дякую!!! Текст казки опублікований на сайті: Українська казка
Сьогодні з’явилось відео до моєї старезної казочки завдяки пану Олесю. Припрошую – https://mala.storinka.org/галина-мирослава-іван-самсобіпан-і-марічка-самасобієчічка-віршована-казка.html
З Миколаєм, друзі! Дякую за відео п. Олесю. Дякую автору музики Івану Морозу, а також Марті Малишняк, яка у 2004 році заспівала першою пісню ,,Миколай” (,,Нині прийде Миколай”) і виступиа з нею на кількох конкурсах, завдяки чому запис пісні вдалось знайти в інтернеті.
Давно вже не робила писанкових відео, зрештою, будь-яких відеоробіт, а згадуються. Завдяки пані Олені вони тепер вкупочці з короткими повідомленнями про писанкарів: Галина Мирослава. Великоднє P.S. Подивитись писанки Інни Форостюк можна, до прикладу, за адресами: https://storinka-m.kiev.ua/product.php?p_id=11049 та Вікіпедія. Інна Форостюк
Вірш цей прийшов до мене піснею – наспівався. Виконують Мирослава та Ярослав Яреми, викладачі музики з Червонограда, на вечорі пам’яті мами – вчительки української мови (за освітою ще й історик) в Червонограді, до приїзду до Червонограда в Кустині, Нивицях та Хмільно Львівської області, Мирослави Іванівни Козак.
Багато років тому робила відео, де використала роботи талановитого художника Григорія Лапченка, його доля глибоко зачепила мене. Григорій Гнатович Лапченко, син козака Ігнатія Васильовича Лапи (Лапченка) та Ірини Іванівни Петрученко (або Петренко), що народився 21 січня чи 25 січня (різні числа у різних джерелах) 1801 року у Валяві, це Городищенський район Черкаської області, отримавши чудову освіту ще […]
Завжди несподівано та приємно чути відлуння, а коли на луни накладається биття іншого серця, виявлене завдяки мистецьким засобам, то душа повниться радістю та вдячністю. Дякую від усього серця п. Олесю за відео на мої слова. “Вбирає тіло дні” (“Тіло”).
Глибоко вдячна пану Олесю з Одеси, колись кримчанину, за оживлення мого тексту та вишуканої картини Валентина Рекуненка у чудовому відео з теплою, сердечною, медитативною музикою пана Олеся.