5 листопада. Туман

З туману викочуєшся… На світло… Сподіваючись, що світла в тобі завжди вистачить.

0e9987903f1ff51b45e2b33353081728

(Художник – Ігор Роп’яник)

Та швидко минає все.  Спочатку перший день, потім остання думка.

1869491-irjayoxa-7

(Художник – Ігор Роп’яник)

Туман завжди неподалік, це його місія – спокушати. Втягаєшся у нього, щоб, блукаючи у його хащах, з головою виповнюватись тривогою та спішити вибратись, поки не стемніло…

А воно темніє, і ти знаєш, що одного разу залишишся там назавжди, розшарувавшись містично на скельця до калейдоскопів чужих спогадів… спогадів, залишених відчуттями тих, хто ще не переступив останньої межі.

150453_rano-2

Художник – Ігор Роп’яник

 Ігор Роп’яник.

/ / / /
    Галина Мирослава

    Галиною Мирославою та Галкою Мир (дитячі речі) я стала у 90-х роках минулого століття, малою дитиною підписувала свої записи по-іншому: Ляля Щаслива (в родині мене називали Лялькою, коли була маленькою, навіть зараз коли-не-коли так можуть сказати старші за мене), якийсь час побувала Галиною Мирославич та під родинним прізвищем Козак, у газеті ,,Ратуша" мене представили одного разу під прізвищем по чоловікові (з ним також одного разу взяла участь у Літературному фестивалі в Чернівцях)...