Юрасику скоро буде три роки. Він уміє одягати штанці, защіпати светрик і навіть взувати кросівки. Але сьогодні йому не вдається. Мама хоче допомогти, однак хлопчик відмовляється. Тоді вона каже: «Поправ язичок». Юрасик відкидає кросівки вбік і біжить до лазнички, хапає ослінчик за ніжку, підсуває його ближче до стіни, аж до самого дзеркала, стає на нього, а тоді запихає пальчик до рота, щоб почати поправляти там язичок.
Мама розпливається в усмішці й лагідно підказує: «Юрасику, у черевиків теж є язики. Ходімо покажу». Вона бере Юрка на руки й несе до вбиральні. Вони нахиляються над кросівкою. «Ось він», — лагідно промовляє мама і торкає язичка на кросівці. Юрчикові тепер самому смішно. Він обіймає маму і вони дружно взувають Юрка у кросівки.
Взутий і задоволений, Юрась підходить до дверей. Набирається сили й штовхає. Проте двері не хочуть відкриватись. «Чому?» — напружено думає, а мама тут як тут: «Бери за ручку». Юрась підбігає до матусі й хапає її за праву руку, задерши голову так, щоб бачити мамину реакцію. Однак мама чомусь не рушає з місця. Кілька секунд тиші… Аж тепер мама розуміє, що Юрась не про ту ручку подумав. «Синку, — вигукує вона, — у дверей також є ручка», — і пальчиком показує на неї. Юрась натискає на ручку й опиняється надворі.
Але раптом він відчуває, що дуже хоче пити й тому просить маму чайочку. «Добре, — відгукується мама і кличе повернутись до кухні, — Можеш не роззуватись, — продовжує, а через секунду додає: — Я налию тобі з носика чайника, — і всміхається, — Тільки бери за вушко». Хлопчик двома ручками відразу хапається за власні вуха. «Та ні, — сміється матуся, — за вушко горнятка на столі». Юрко обережно правою ручкою бере горня за вушко, випиває чайочок і бадьоро чимчикує до дверей.
«Як цікаво, — вголос думає він, — у мештів є язички, у горняток — вушка, у чайника — носик, у дверей — ручки, у стільчиків — ніжки!»
«А у цього камінчика — очко», — додає мама і простягає Юрасикові камінчик з дірочкою наскрізь. Юрчик притуляє камінчик до ока й вигукує: «Мамо, ми забули про хвостик… Редиска має хвостик!»
«Так! — підтримує мама, — А тепер час гуляти». І вони весело разом відчинили двері.
Запрошую: ГалинаМирослава «Язичок»
Авторка картини — художниця Маруся Тарасенко, дружина письменника Іллі Ільфа.
