***
слОво
рости
наростай
підіймайся у силі
пОвагом вгору
над скла-дками мутного дна
рваними рустами
вОдо-ростЯми
до поклітинності –
сухо вустам
втрати і біль
.
біль-ше ніж вік
і більше за вітер з морозом
прискає кров’ю
струплює барви навкруг
слОво
рос-ти
по гілках і
по стовбуру знову
оберезни
і без жодних спонук
випусти пташкою
слОво
—-
