На пальчиках завмерлих…

Художник –  Степан Омелянович Нечай (11.11.1941, Збараж -19.05.2003). Був членом Спілки художників СРСР. Заслужений художник України.

Якось поглянула на “Зиму” художника Степана Нечая, відомого передусім своєю діорамою “Зборівська битва”, йокнуло серце – перед очима постала балетна сцена: балерини дерев танцюють при наглухо закріплених ногах… Потекло:

***

не встигло віршем розлетітись листя

не встигло щедро вимостити шлях

як сніг упав

 збив  з ніг

мете 

розхрисно

 печаллю б’є і тугою 

побляк

                                                                         і тихне погляд                                                                        
                                                                                                                                                    
  в танці тіло всує

все більше вилягає під вітри

на пальчиках завмерлих балансує

руками віт

о vita
йдучи з гри
                                                                                                                                                     
німотно до прониззя
               від
        до
  гри
                     
(Галина Мирослава)

 

/ / / /
    Галина Мирослава

    Галиною Мирославою та Галкою Мир (дитячі речі) я стала у 90-х роках минулого століття, малою дитиною підписувала свої записи по-іншому: Ляля Щаслива (в родині мене називали Лялькою, коли була маленькою, навіть зараз коли-не-коли так можуть сказати старші за мене), якийсь час побувала Галиною Мирославич та під родинним прізвищем Козак, у газеті ,,Ратуша" мене представили одного разу під прізвищем по чоловікові (з ним також одного разу взяла участь у Літературному фестивалі в Чернівцях)...

    you may like this post