Аби-м


коли пташка 
що аж світиться радістю 
прорізає небо 
йдучи майже вертикально донизу 
залишається золотий тризуб на його синьому полотні 
як чаша серця за розміром 
 
нема правди у крилах  
і в ногах нема 
і той промінь що відбиття шукає по тілу сковза 
і шасі на дороги вискакують 
по землі котитись  

а твоє тіло гнізда просить 
перепочити 
аби-м у небо вернути 
аби-м
.
(ГалинаМирослава)

/ / / /

    Залишити відповідь

    Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

    you may like this post