”Допоки обмінник нотує курси звітів шпигунських та куль убивці…”

30 березня 1923 року в Кременці Тернопільської області народився польський перекладач з фінської мови (чудово переклав “Калевалу”), російської (твори В. Распутіна, Аксьонова та багатьох інших), української (Валерія Шевчука та Богдана-Ігоря Антонича), білоруської ( Василя Бикова, Максима Танка, тощо), латиської, естонської, серболужицької (доробок Барта-Цішинського), французької, поет Єжи Литвинюк, Litwiniuk ( 1923 р. – 18 жовтня 2012, Варшава, Польща).  У 2008 році Є. Литвинюк був нагороджений українським орденом “За заслуги” III ст.
 2008.06.16._Jerzy_Litwiniuk_Fot_M_Kubik_01
Не вдалось Єжи, будучи поляком українського прикордоння, уникнути репресивної політики СРСР, який захопив територію Західної України після укладення пакту РібентропаМолотова.
Литвинюк був заарештований НКВД під Любліном, рік провів у харківському, рязанському та брестському таборах НКВС разом з матір’ю Литвинюк Казимирою, лікаркою за освітою.
З 1947 року  Єжи вже працював у Польщі. Жив у Варшаві.
Власні вірші письменника в мережі губляться поміж книг, перекладених ним. Те, що знайшла, дуже зацікавило. От погляньте:
          Dopóki
bankier nowojorski
trzyma w swej kasie
akcje z Polski (…)
          Dopóki
do ich błyszczących butów
modli się
garść
zaleszczyckich bankrutów –
         Dopóki
giełda
notuje kursy
raportów szpiega
i kul zabójcy – (…)
       Dotąd wam,
bracia,
czuwać uparcie
na powierzonej przez naród
warcie.
Допоки
банкір нью-йоркський 
трима в своїй касі
акції польські (…)
Допоки
до їхніх блискучих мештів
молиться
жменя
банкрутів залежних –
Допоки
обмінник
нотує курси
звітів шпигунських
та куль убивці – (…)
Доти вам,
браття,
вперто стояти,
народ вам довірив
варту тримати.
(Переклад ГалиниМирослави)

 

‘… a każdy obłędnie roił

Że jest ziarenkiem piasku

W żelaznych trybach historii…”

”… Мав кожний облудні теорії,

Що він – то піску зернинка

В залізній машині історії…”

 

/ / / /

1 Comment

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Галина Мирослава

Галиною Мирославою та Галкою Мир (дитячі речі) я стала у 90-х роках минулого століття, малою дитиною підписувала свої записи по-іншому: Ляля Щаслива (в родині мене називали Лялькою, коли була маленькою, навіть зараз коли-не-коли так можуть сказати старші за мене), якийсь час побувала Галиною Мирославич та під родинним прізвищем Козак, у газеті ,,Ратуша" мене представили одного разу під прізвищем по чоловікові (з ним також одного разу взяла участь у Літературному фестивалі в Чернівцях)...