Чаша часу

до чаші часу

із якої звук

вилунює

розлунюється

кличе

мовчанням огортаючи велично

 каскадами поривів

рук

вогнів

баладами і співами щоб спів-

переживати

кола перейти

схиляєшся напитися води

і  бачиш там себе

своє минуле

занулене у ми

і п’єш

і чуло

вода по тілу шириться

без меж

у чаші час

а без води помреш

—–

https://www.youtube.com/watch?v=H0TGaaDQFuQ

/ / / /
    Галина Мирослава

    Галиною Мирославою та Галкою Мир (дитячі речі) я стала у 90-х роках минулого століття, малою дитиною підписувала свої записи по-іншому: Ляля Щаслива (в родині мене називали Лялькою, коли була маленькою, навіть зараз коли-не-коли так можуть сказати старші за мене), якийсь час побувала Галиною Мирославич та під родинним прізвищем Козак, у газеті ,,Ратуша" мене представили одного разу під прізвищем по чоловікові (з ним також одного разу взяла участь у Літературному фестивалі в Чернівцях)...

    you may like this post