Підбийп’ятка (Спиридон Осташевський)

Підбийп’ятка

Пошукова система Google легко виводить на дві книжки, написані українською мовою Спиридоном (Спіридоном, Спіридіоном, Спірідоном) Осташевським, гербу Остоя, можна знайти й інший запис передачі імені: Спиридон Остоя Осташевський. Що відомо про цю людину?

Спиридон Осташевський (1797 – 25 квітня 1875) писав польською мовою, якою спілкувались між собою його батьки, а також українською, записуючи здебільшого латинськими літерами. Історія запам’ятала його більше як гіполога, який про коней знав майже все, збирача легенд і казок, але найцікавіше — саме він став прототипом Лонгинуса Підбийп’ятки, гербу Зірвикаптур, у романі Генріка Сенкевича “Вогнем і мечем”.

Спиридонові у спадок дістався маєток в Мишарівцях, тепер Теплицького району Вінницької області. Цей “пристрасний любитель коней” (характеристика з енциклопедії Орґельбранда) був власником одного з найбільших кінних заводів в Україні й одним з висококласних знавців конярства. На сторінках щотижневика, який видавався у Санкт-Петербурзі, він розповідав про розведення коней, анонсував свою двотомну працю «Любитель коней» (Київ, 1852 р.), подавав відомості про стада коней України, а саме: Волині, Центральної України, земель, що до 1793 року входили до Брацлавського воєводства, які поляки називали Побережжям, Поділля. Залишив у рукописі підручник для догляду за кіньми “Про коня”, а також дві праці про коней України: “Lekarz koni przez obywatela Ukrainy”, “Uwagi nad rozprawą Eberharda o koniach i stadach Ukrainy, Podola i Wołynia”… (продовження можна знайти на “Малій сторінці”

/ / / /

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Галина Мирослава

Галиною Мирославою та Галкою Мир (дитячі речі) я стала у 90-х роках минулого століття, малою дитиною підписувала свої записи по-іншому: Ляля Щаслива (в родині мене називали Лялькою, коли була маленькою, навіть зараз коли-не-коли так можуть сказати старші за мене), якийсь час побувала Галиною Мирославич та під родинним прізвищем Козак, у газеті ,,Ратуша" мене представили одного разу під прізвищем по чоловікові (з ним також одного разу взяла участь у Літературному фестивалі в Чернівцях)...