Ми бідні, та гідні (Кокошка)

Моя бабуся Михайліна, усі називали її саме так, навіть страшенно бідуючи, поводилась так, ніби у неї не було жодних проблем, вона любила повторювати: ,,Ми бідні, та гідні”. Я згадала це, коли замість розшукуваної статті отримала на свій запит скерування на сайт з роботами одного зі славетних експресіоністів Австрії Оскара Кокошки*. При написанні своїх вражень від Відня випустила ім’я цього незвичайного чоловіка, художника, скульптора, графіка, драматурга, поета, ,,дике дитя Відня”, у записах про Прагу теж не згадала, а його ім’я дороге і чехам (батько з Праги), і австрійцям (звідти родом мати). Нагадала собі тому, що Оскар, розповідаючи про батька, написав: ,,«Від нього я навчився з гідністю переживати злидні”.
Щоправда, у кожного свої випробування. Хоча Оскар пережив спокійно злидні, а також російський полон, у який під час Першої світової війни потрапив у Галичині, і вижив попри складне поранення (,,На українському фронті куля в голову і багнет у груди залишили його важкопораненим”**), після травм навіть на певний час втратив пам’ять та згодом щасливо повернувся додому в результаті обміну полоненими, витримав визнання генієм та каскад принижень, яких на його долю випало задосить, до розриву стосунків з Альмою Малер, дочкою художника Еміля Шиндлера, вдовою Ґустава Малера, директора Віденської опери, відомого композитора, що присвятив Альмі Восьму симфонію, фатальною жінкою, яка втомлювалась від коханців і одного невдовзі замінювала на іншого, серед тих, хто потрапив до її лабет, було багато досить відомих людей: художник Ґустав Клімт, композитор Олександр фон Цемлінський, архітектор Вальтер Гропіус, письменник Франц Верфель, психіка Оскара виявилась зовсім неготовою.
https://www.leopoldmuseum.org/en/exhibitions/50/kokoschka-the-self-in-focus

*До речі, у чехів кокошкою називають курку, українською, крім значення курка, є ще одне: зелена, зеленонога. Це слово можна зустріти в українських піснях, до прикладу: ,,А там в лісі при ворісі кокоче кокошка“, інші варіанти цієї пісні – ,,Гей там в лісі при дорозі дзьобала кокошка“, ,,Коло млина яворина, там ходит кокошка“, ,,Ой на горі, на горі кукала кокошка“.
** http://www.oskar-kokoschka.ch/index.php/biography.html

https://www.leopoldmuseum.org/en/exhibitions/50/kokoschka-the-self-in-focus"Oskar Kokoschka (1886–1980) is doubtless…

Gepostet von Halyna Myroslava am Freitag, 9. August 2019

/ / / /

    Залишити відповідь

    Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

    Галина Мирослава

    Галиною Мирославою та Галкою Мир (дитячі речі) я стала у 90-х роках минулого століття, малою дитиною підписувала свої записи по-іншому: Ляля Щаслива (в родині мене називали Лялькою, коли була маленькою, навіть зараз коли-не-коли так можуть сказати старші за мене), якийсь час побувала Галиною Мирославич та під родинним прізвищем Козак, у газеті ,,Ратуша" мене представили одного разу під прізвищем по чоловікові (з ним також одного разу взяла участь у Літературному фестивалі в Чернівцях)...