Де мій Девін

 

дуне вітер
і серцем украй
я знайду де Морава впадає в Дунай
щоб нестись
виграючи то брижма то вздовж
огинаючи Девін що вгору пішов
(де він Девін)
найпотужніше
рвучись навчас у віки
.
Чорне море утримає русло ріки
між цямринами щільними всіх берегів
очищаючи сіллю і сушачи гнів
у шарах поглибинних між інших шарів
рік рокІв і тиші навспів
де вже текст непрозорий
.
де він Девін у горах
.
дЕ руїни скручених століть
перемог поразок росту вгору
де наміт

розбитий на віки
.

серце не впіймає жоден ворог
.
бо нема мовчання й на вітрах
їм не взяти душу неозору
де мій девін
де одвічний шлях
вгору 

(Галина Мирослава)

Девін – https://uk.wikipedia.org/wiki/Девін_(Братислава)

Де мій Девін

/ / / /

    Залишити відповідь

    Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

    Галина Мирослава

    Галиною Мирославою та Галкою Мир (дитячі речі) я стала у 90-х роках минулого століття, малою дитиною підписувала свої записи по-іншому: Ляля Щаслива (в родині мене називали Лялькою, коли була маленькою, навіть зараз коли-не-коли так можуть сказати старші за мене), якийсь час побувала Галиною Мирославич та під родинним прізвищем Козак, у газеті ,,Ратуша" мене представили одного разу під прізвищем по чоловікові (з ним також одного разу взяла участь у Літературному фестивалі в Чернівцях)...

    you may like this post