17 березня

Березень приходить до мене згадками про бабусю МИхайліну (8 березня) та діда Володю (Влодка, Володимира чи Володимирка), брата мого батька, старшого від мого батька на ціле покоління. Цікаво переглядати його документи.

Старі документи – історія, і не лише родини.

Одна з умов вступу до вчительської семінарії – відсутність вад мови:

Табель успішності польською мовою з підписом батька (мого діда по батькові, який прожив 100 років) українською мовою:

Світлина 1926 року (праворуч).

Документ про навчання в Подєбрадах (Чехія) в Українському технічно-господарському інституті ( в одному з записів він був названий Українським націоналістичним, треба буде пошукати ще й той документ):

1945 рік, Хоробрів ще належить Грубешівському округу, Грубешів зараз у Польщі:

Історія… Пам’ять…

P.S. А от як виглядала метрика:

Володимир, мій батько та дві сестри – діти Петра Козака та Параскеви Вець, внуки  Василя Козака&Анни Грицай по батькові та Остапа Веця&Марії Хоми по матері.