ґоґель-моґель, ґуґль та калита

Дивлюсь фільм 1989 року “Galimatias, czyli kogel-mogel” (“Нісенітниця, або ґоґоль-моґоль (ґоґель-моґель)”). Усміхаюсь.

Згадую, як любила в ранньому дитинстві, приїхавши до бабці в село, поласувати ґоґолем-моґолем зі щойно вийнятих з-під курочки яєць. Таки смачно!

Існує думка, що назва ґуґоль чи ґуґл (Googol),  яку через через 4 десятиріччя використала компанія Google, придумана 9-річним племінником відомого математика Едуарда Казнера Мілтоном Сіроттою,  бере свій початок від ґоґоля-моґоля. Хлопчина, мабуть, любив цей густий та тягучий, приємно танучий в роті, делікатес, настільки любив, що назвав ним десятку, піднесену до 100 ступеня, тобто одиницю та 100 нулів за нею (вважають, що кількість електронів у всесвіті лише 10 у 87 ст. )

P. S. У фільмі грає Ірена Малярчик (25.10.1928 – 03.04.2009) , роль товаришки бабці Воланьської (2 частина), яка після одруження стала Іреною Малярчик-Калитою. Прізвище Калита (отак би зараз і вщипнула собі трохи того коржа на додачу до ґоґоля-моґоля) звучить настільки знайомо для українського вуха, що захотілось пошукати, звідки ж пані Ірена та її чоловік походять. Місце народження Ірени практично ніде не згадується, на одному з сайтів написано, що народилась вона в селі Кринки (російською слово кринка (крінка) – глечик, посуд для зберігання молока, а також міра кількості рідини, що вміщається у цю кринку, білоруський словник у мережі дав мені те саме значення, що й російський, а саме: гладущик, українські тлумачення слова крин – водяна лілея, “Рожевим крином процвіти!” ( Тарас Шевченко), вода (архаїчне) та той же глечик, до того ж, слово криниця (своєрідний посуд для зберігання рідини) в  корені має крин, а ще – звідкись сидить в голові, що крин – крона, зрештою, хто знає, адже старі записи майже не містили голосних, а з крн слів можна наутворювати чимало). Села з назвою Кринки згадані у вікіпедії в Білорусі (6, одне з них у Кам’янецькому районі — частині українського етнокультурного регіону Берестейщини), у Польщі (місько-сільська ґміна з центром у Кринках, до речі, має цікавий герб – жовтого лева на синьому фоні, значну частину населення становлять білоруси, у 1940-1944 році ця територія належала Білорусі), в Росії (1 в Калужській області) та  4 в Україні (в Херсонській, Харківській та Полтавській областях, є також Кринка, не Кринки, у Донецькій області). А от Йосип Калита (1928. 09. 02 – 1997. 03. 19), чоловік Ірени,  теж актор, народився неподалік Самбора, точніше: у селі Ралівка, колись Радловичі, Львівської області.